…Щось прийде: війна чи кохання.
Є знаки війни в повітрі:
Мундири, накази, промови.
Є знаки кохання нехитрі:
серце щемить ізнову.
Сяйнула комета невтомна,
газета приходить денна.
О весно, весно любовна!
Ні, не любовна. Воєнна!
(уривок з віршу Зузанни Гінчанки «Травень 1939»)

22 березня 1917 р. у Києві народилася Зузанна Гінчанка – одна з найяскравіших постатей польської ліричної поезії міжвоєнного двадцятиліття. Зірка довоєнної Польщі, найкрасивіша жінка Варшави 1930-х, Суламітка – так називали дівчину ті, хто її знав. Талановита поетка, життя якої було тісно пов’язане з такими містами, як Київ, Рівне, Львів, Варшава і Краків. У 8 років вона написала першу баладу, а єдину поетичну збірку видала, коли їй було лише 19. А потім була війна. І Голокост. І життя вродливої, усміхненої, енергійної дівчини було перерване через її національність – єврейка. У 1944 р. їй назавжди залишилось 27 років.