86 років тому розпочалась організована кампанія погромів проти єврейського населення Німеччини та Австрії (внаслідок анексії цієї країни Третім Рейхом напередодні).
Приводом для злочинних дій нацистського режиму стало вбивство Ернста фон Рата, 3-го секретаря німецького посольства в Парижі, здійснене єврейським підлітком Гершелем Гріншпаном через депортацію своїх батьків з Німеччини до польського кордону в м. Збажин кількома днями раніше. Загибель впливового нацистського чиновника не могла залишитися без покарання.
Увечері 9 листопада 1938 р. у своїй сумнозвісній промові нацистський міністр пропаганди Й. Геббельс зазначив: «…фюрер вирішив, що… будь-які демонстрації не будуть підготовлені або організовані партією; втім, вони можуть виникнути раптово, їм не потрібно перешкоджати». Саме цією фразою, інтерпретованою як спонукання до дій, було розпочато акцію терору проти єврейського населення.
У ніч з 9 на 10 листопада нацистські воєнізовані формування (серед яких були й молодіжні угрупування «Гітлер’югенд») вчинили серію погромів проти єврейських громад та закладів, пов’язаних з ними (приватних будинків, магазинів тощо), по всій Німеччині, Австрії та Судетській області. Особливо потужними ці акції були в Берліні та Відні, де, окрім пограбунку власності, були вчинені публічні акти приниження євреїв. Через бите скло, що вкрило вулиці після нищень вітрин магазинів та інших закладів, серія погромів отримала назву «Кришталева ніч».
До знищення власності, актів фізичного та морального знущання додалась ще і депортація – приблизно 30 тис. євреїв-чоловіків були примусово зібрані та відправлені до концентраційних таборів, що означало першу фазу масових арештів єврейського населення, заснованого винятково на національному підґрунті. Після завершення погрому нацистський режим посилив переслідування євреїв, наклавши на них т. зв. «податок на спокуту» в розмірі 1 млрд рейхсмарок (близько 400 млн доларів за курсом 1938 р.).
Згідно з офіційними даними, було вбито 91 єврея, сотні поранено; близько 3,5 тис. заарештовано та відправлено до нацистських концентраційних таборів; 267 синагог та понад 7,5 тис. підприємств, житлових будинків було зруйновано.
Ця акція терору вважається символічним початком Голокосту, істотною зміною у політиці нацистської Німеччини щодо єврейського населення Європи. Із середини листопада 1938 р. продовжилось прийняття численних антиєврейських законів, відповідно до яких євреям був заборонений доступ до публічних освітніх установ, кінотеатрів, театрів та спортивних закладів (т. зв. закони «Виключення євреїв з німецького економічного життя» та ін.). До початку масових депортацій та фізичного винищення залишалось менше року...
У 1995 р. Європейська мережа проти націоналізму, расизму, фашизму та підтримки мігрантів і біженців «Об’єднані заради міжкультурної взаємодії» (United for Intercultural Action) запровадила Міжнародний день проти фашизму та антисемітизму – на згадку про події листопада 1938 р. Його метою стало, з одного боку, «вшанування жертв погрому «Кришталевої ночі», а також жертв Голокосту та фашизму»; з іншого боку – дата має прив’язку до сучасних глобальних питань расизму, антисемітизму, правоекстремізму та неофашизму. В цей пам’ятний день зазвичай проходять мітинги, марші, інші заходи, що мають нагадувати про безвинних жертв нацистської антисемітської політики та водночас – про недопустимість поширення будь-яких дискримінаційних дій стосовно різних категорій людей.
Цікаво, що 9 листопада Німеччина згадує й іншу подію – падіння Берлінського муру. Саме цього дня в 1989 р. тисячі людей здійснили виїзд через контрольно-пропускні пункти зі східної до західної частини Берліна. Це стало поворотною подією у світовій історії, адже символізувало падіння «залізної завіси», що упродовж «холодної війни» відділяла західний демократичний світ від східного блоку комуністичних країн.
Згадуючи події минулого, ми усвідомлюємо всю крихкість та мінливість сучасного світу, який наразі зіткнувся із реальними загрозами відродження Хаосу, що втілюють авторитарні й тоталітарні режими. Віримо та сподіваємось, що просвітницька діяльність Музею є певним видом опору проти Зла, насилля та ворожої пропаганди у публічному просторі.