Нещодавно Музей «Пам'ять єврейського народу та Голокосту в Україні» отримав унікальне свідоцтво минулого, передане нам Леонідом Галушко з м. Кропивницький. Це – малюнок, виконаний на зворотному боці аркушу Тори.
Точної інформації про те, яким чином цей аркуш опинився у родині пана Леоніда, немає. З родинних спогадів відомо, що ще наприкінці 1920-х рр. хтось із рідних його бабусі, Лідії Кожевнікової (1926–2010), підібрав на вулиці аркуш із релігійним текстом, написаний незрозумілою мовою. Це був трагічний час наступу радянської влади на релігію та вірян, коли закривалися церкви та синагоги, цинічно плюндрувалися святі реліквії. Не оминула трагічна доля й Хоральну синагогу міста Зинов’євськ (до 1939 р. – Кірово, до 2016 р. – Кіровоград, зараз – Кропивницький), яка була перетворена на клуб ремісників. Коли синагогу, – місце зібрання юдейської громади, – закрили, місцеві мешканці почали збирати предмети, що були викинуті на вулицю. Так аркуш з Тори опинився в родині Галушко. Пізніше Лідія Іллівна, яка навчалася у художній майстерні, намалювала на ньому сільський пейзаж.
Леонід Галушко так згадує про свою бабусю: «Малювання було її захопленням. Про цю картину, яка тривалий час висіла на стіні у нашому будинку, вона мені розповіла ще в дитинстві. Бабуся відзначала два моменти: перший – що це таємниця, і чужим людям говорити про аркуш не слід, бо можуть виникнути проблеми; і другий – вона завжди дуже самокритично ставилася до своїх малюнків, не вважала їх чимось вартим уваги, і повторювала, що ця картина – просто перемальована листівка, але ось те, що на звороті – це дійсно важливо і цінно».
Під час Другої світової війни Лідія Іллівна Кожевнікова була учасницею партизанського руху, членом підпілля в Кіровограді. Згодом – нагороджена Орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня. Після її смерті Леонід зберігав малюнок у себе, але, відвідавши наш Музей у 2017 р., вирішив передати його нам.
Щиро дякуємо Леоніду Галушку за подарунок! Вже незабаром він займе гідне місце у нашій експозиції.