Але майже край могили
Вірю: надійде пора,
Ницості і злоби сили
Подолає дух добра.
Борис Пастернак «Нобелівська премія» (1959 р.).
Переклад з російської – Максим Стріха
Кілька тижнів тому фонди Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» поповнилися новим експонатом – одним із перших видань роману «Доктор Живаго» Нобелівського лауреату з літератури Бориса Пастернака (1890–1960). Цей твір, що приніс автору світову славу як письменника-прозаїка, одночасно зіграв фатальну роль у його творчій біографії та, як виявилося, житті.
Борис Пастернак працював над цією книгою протягом повоєнного десятиліття – 1945–1955 рр. Окремі його частини, а саме «Вірші з роману у прозі „Доктор Живаго”» були опубліковані ще до завершення тексту роману в квітні 1954 р. в журналі «Знамя». Борис Пастернак у листуванні з близькими тішився цією публікацією, адже мав великі сумніви щодо перспектив друку роману в СРСР. На жаль, для письменника та читачів, його передбачення стало реальністю. У 1956 р. провідні літературні часописи (журнали «Новый мир», «Знамя», «Литературная Москва»), куди Б. Пастернак спрямував рукопис завершеного твору, відмовили автору у друці книги. Наприкінці того ж року, за посередництва італійського журналіста Серджо Д’Анджело, книга потрапила за межі СРСР та була опублікована в 1957 р. в Італії.
Вже наступного року вслід за італійським з’явилося перше видання «Доктора Живаго» англійською.
У жовтні 1958 р. Борис Пастернак був відзначений Нобелівською премією з літератури «за значні досягнення у сучасній ліричній поезії, а також за продовження традицій великого російського епічного роману». Якщо до цього моменту, цензурування роману в СРСР перебувало у непублічній площині приватного листування письменника із видавництвами, то звістка про міжнародне відзначення книги ознаменувала початок широкомасштабного цькування автора. Центральні та регіональні радянські газети були переповнені зверненнями трудових колективів та окремих «небайдужих» громадян, які таврували талановитого письменника. Вислів «я книгу не читав, але засуджую», з однієї з таких публікацій, став крилатим і одночасно лаконічним уособленням «небаченої свободи творчого вираження» за умов радянського тоталітаризму. Згадаймо, що кампанія проти Пастернака відбувається за умов так званої суспільної лібералізації – «хрущовської відлиги».
Менше, ніж за два роки, талановитий поет і письменник пішов у засвіти. Лише тридцять років по тому роман вперше був надрукований в СРСР у журналі «Новый мир». Тому самому часописі, який спочатку відмовив письменнику у публікації, а згодом саме з його сторінок стартувала кампанія офіційно схваленого цькування.
У постійній експозиції нашого Музею, а саме в частині «Світ після Голокосту», ви зможете побачити друге видання роману «Доктор Живаго» англійською мовою, що побачило світ у 1959 р. у Великій Британії. Історія Бориса Пастернака є лише одним з багатьох сюжетів минулого. А зануритися у його контекст ви зможете, завітавши до Музею.